Культури та сортів

Польовий горох (Pisum sativum) є найпоширенішою зернобобовою культурою у Чехії, цінується насамперед як попередник для озимих зернових культур. Завдяки фіксації атмосферного азоту у симбіозі з бактеріями роду Rhizobium покращує родючість ґрунту та знижує потребу в азотному удобренні наступної культури. Насіння є багатим джерелом білка (22–28 %).

Соя культурна (Glycine max) — теплолюбна зернобобова культура з найвищим вмістом білка (35–45 %) та олії (18–22 %) серед усіх польових культур. У Чехії вирощування сої поширюється завдяки селекції короткоденних сортів і потеплінню клімату; є відмінною попередньою культурою та джерелом азоту для ґрунту.

Вівсяниця посівна (Avena sativa) — яра зернова культура, яку вирощують як на зерно, так і на зелений корм. Добре переносить прохолодні та вологі райони, має низькі вимоги до попередника. Використовується у харчуванні людей (пластівці, каші), у тваринництві, а також як зелена біомаса (GPS).

Жито озиме (Secale cereale) — дуже стійка озима зернова культура, яка витримує найхолодніші та найменш родючі умови серед усіх зернових. У Чехії вирощується на легких, піщаних і кислих ґрунтах, непридатних для пшениці, як для виробництва продовольчого зерна (житній хліб), так і як енергетична культура (GPS, біогаз).

Кукурудза звичайна (Zea mays) — теплолюбна однорічна культура з найвищим потенціалом урожайності серед усіх польових культур у Чехії. Вирощується на зерно, силос (весь посів) і як енергетична культура для біогазу. Вимагає теплих умов, достатнього забезпечення водою та поживними речовинами.

Озима пшениця (Triticum aestivum) є найпоширенішою зерновою культурою у Чехії, вирощується переважно для виробництва харчового та кормового зерна. Озима форма висівається восени, а збирання врожаю відбувається влітку, забезпечує вищу врожайність порівняно з ярою формою.

Озимий ячмінь (Hordeum vulgare) — це озима зернова культура з найкоротшим періодом вегетації серед озимих злаків: його збирають на 1–2 тижні раніше, ніж пшеницю (у Чехії). Менш стійкий до зимових морозів, але забезпечує високі врожаї та використовується переважно як кормова культура і сировина для солодової промисловості.

Пшениця яра (Triticum aestivum) висівається навесні і збирається на 2–3 тижні раніше, ніж озима. Має нижчу врожайність (у Чехії), проте її зерно зазвичай містить більше білка і клейковини, що робить її придатною для виробництва харчового борошна з добрими хлібопекарськими властивостями.

Тритикале — це штучний гібрид пшениці (Triticum) та жита (Secale), який поєднує врожайний потенціал пшениці з витривалістю та адаптивністю жита. Вирощується переважно як кормова зернова культура, а останніми роками — і як енергетична рослина (GPS, біогаз), особливо вигідна на менш родючих ґрунтах.

Ячмінь ярий (Hordeum vulgare) є найважливішою ярою зерновою культурою у Чехії, вирощується переважно для виробництва солодової сировини (пиво), на корм та для харчових потреб. Вимагає якісної попередньої культури та раннього висіву, оскільки пізні строки сівби суттєво знижують урожайність і погіршують солодові показники.

Картопля (Solanum tuberosum) є однією з найважливіших продовольчих культур світу та історично ключовою коренеплідною культурою у Чехії. Вирощується для споживчих бульб, виробництва крохмалю та на кормові цілі. Вимагає якісних, добре дренованих ґрунтів, а схильність до хвороб висуває високі вимоги до захисту рослин.

Цукровий буряк (Beta vulgaris var. saccharifera) — найважливіша цукроносна культура помірного клімату, яку вирощують заради коренеплоду з вмістом цукру 16–20 %. Переробляється виключно на цукрових заводах на цукор (сахарозу), побічні продукти (меласа, жом) використовують у кормовиробництві та для виробництва біогазу.

Мак сіяний (Papaver somniferum) — традиційна чеська олійна та пряна культура, насіння якої містить 40–50 % жиру і є типовим інгредієнтом чеської кухні (пироги, різдвяна випічка, булочки). Чеська Республіка входить до числа найбільших виробників і експортерів макового насіння у світі. Вирощування макових головок суворо регулюється законодавством.

Озимий ріпак (Brassica napus) — найважливіша олійна культура у Чехії, яку вирощують для отримання олії з низьким вмістом ерукової кислоти (харчова та технічна олія, біодизель) і білкових шротів. Висівається наприкінці літа, після перезимівлі формує густі посіви, які збирають у червні–липні (у Чехії).

Соняшник однорічний (Helianthus annuus) — теплолюбна олійна культура, яку вирощують заради насіння з високим вмістом олії (45–55 %). Цікава як культура для розриву зернових сівозмін, медоносна рослина, а останніми роками також як біоенергетична культура. Вимагає теплого та сонячного клімату.

Яра ріпак (Brassica napus var. annua) висівається навесні і не потребує яровизації. Має нижчу врожайність, ніж озима форма, але використовується як альтернатива у разі поганої перезимівлі озимого ріпаку або як спосіб скорочення сівозміни. Вегетаційний період значно коротший.

Конюшина лучна (Trifolium pratense) є найважливішою кормовою бобовою культурою у Чехії, вирощується для зеленого корму, сіна, сенажу та силосу з високим вмістом білка (18–22 % у сухій речовині). Біологічно фіксує атмосферний азот і є ключовим елементом сівозміни для підвищення родючості ґрунту.

Люцерна посівна (Medicago sativa) — багаторічна кормова бобова культура з глибокою кореневою системою (3–5 м), стійка до посухи та здатна фіксувати 200–300 кг N/га щороку. Забезпечує високоякісний корм (сіно, сінаж, гранули) з вмістом білка 18–24 % у сухій речовині та збирається 3–5 разів на рік.