Хвороби та шкідники культур

Альтернаріозна плямистість (чорнь) — це грибкова хвороба, що уражає переважно хрестоцвіті олійні культури та соняшник. На листках, стеблах і стручках утворюються темні, часто концентрично зоновані плями з сіро-чорним нальотом споруляції. У ріпаку уражуються переважно стручки, які передчасно розтріскуються та обсипаються, що спричиняє втрати врожаю під час збирання та погіршує якість насіння. Хвороба поширюється за вологої, теплої погоди наприкінці вегетації.

Борошниста роса злаків — найпоширеніше грибне захворювання зернових культур. На листках, листкових піхвах, а згодом і на колосках утворюється характерний білий або сіруватий борошнистий наліт міцелію, який поступово буріє, і в ньому дозрівають темні плодові тіла (клейстотеції). Уражена тканина жовтіє та передчасно відмирає, що зменшує асиміляційну поверхню, масу зерна і врожай. Хвороба поширюється переважно за теплої та вологої погоди у густих, надмірно удобрених посівах.

Іржі — це група грибкових хвороб зернових культур, які спричиняються іржастими грибами роду Puccinia. На листках, піхвах і стеблах утворюються іржаво-коричневі, жовті або темні порошкоподібні подушечки (уредоспори), які легко стираються з поверхні рослини. Найнебезпечнішими є іржа плівкова (жовта), іржа пшенична (коричнева) та іржа стеблова (чорна). Сильне ураження зменшує асиміляційну поверхню, прискорює відмирання листя і може суттєво знизити врожайність і якість зерна, особливо за вологих і теплих погодних умов.

Ріжки — це грибкова хвороба зернових культур і трав, найбільш помітна на житі, яке є перехреснозапильним і має довше відкриті квітки. Замість зерна у колосі утворюється темно-фіолетове або чорне рогоподібне склероцій (ріжки), яке переростає зернівку. Склероції містять отруйні ріжкові алкалоїди, що становлять небезпеку для людей і сільськогосподарських тварин, тому вміст ріжків у продовольчому та кормовому зерні законодавчо контролюється та обмежується.

Септоріоз пшениці, також відомий як септоріозна плямистість листя, є однією з найважливіших листкових хвороб пшениці у Чехії. На листках утворюються видовжені жовтуваті до бурих плями, обмежені жилками, у яких помітні дрібні чорні плодові тіла (пікніди). Хвороба поширюється з нижніх листків на верхні і за вологої погоди може уражати навіть прапорцевий листок, що суттєво знижує врожайність.

Сіра гниль — це повсюдно поширене грибкове захворювання з дуже широким колом господарів: від польових культур до овочів і фруктів. На відмираючих або пошкоджених тканинах утворюється сірий пиловидний наліт густого міцелію та спор. Гриб переважно поводиться як ослаблюючий (вторинний) патоген — проникає через поранення, відмерлі пелюстки або ослаблені тканини та викликає гнилі за вологої й прохолодної погоди. У цукрових буряків і ріпаку уражає листя та інші тканини, особливо в загущених, вологих посівах (у Чехії).

Склеротиніозна гниль (біла гниль) — це серйозне грибкове захворювання олійних і бобових культур з дуже широким колом господарів. На стеблах і кореневій шийці утворюються водянисті, що буріють, ураження з білим ватоподібним міцелієм, всередині та на поверхні тканин формуються тверді чорні склероції. Уражені рослини передчасно в'януть, полягають і засихають; для ріпаку та соняшнику ця хвороба є однією з найнебезпечніших. Склероції зберігаються у ґрунті багато років і є джерелом інфекції.

Фітофтороз картоплі є найнебезпечнішою хворобою картоплі, також уражує томати. На листках утворюються буро-чорні в'янучі плями, на звороті листків за вологої погоди з'являється білуватий наліт спор; хвороба швидко переходить на бадилля, а згодом і на бульби, де спричиняє буру гниль. За теплої та вологої погоди може за кілька днів знищити весь посів. Це той самий патоген, який у XIX столітті спричинив ірландський голод.

Фомова гниль (фомове почорніння стебла) — це значуща хвороба ріпаку та інших капустяних культур. Восени на листках з’являються світлі плями з дрібними чорними плодовими тілами; гриб далі проростає через черешок до кореневої шийки та основи стебла, де викликає перетяжку і суху гниль. Уражені рослини ламаються, передчасно достигають і полягають, що призводить до значних втрат урожаю. Первинне зараження відбувається через аскоспори, які виділяються з післяжнивних решток.

Фузаріози — це група хвороб, спричинених грибами роду Fusarium, які уражають корені, стебло, колос і качан багатьох культур. У зернових найнебезпечнішою є фузаріозна гниль колоса, що проявляється передчасним вибіленням колосків і рожевим нальотом на зерні; у кукурудзи, зернобобових і олійних культур переважають гнилі коренів і стебла. Окрім втрат урожаю, ризиком є утворення мікотоксинів (особливо дезоксиніваленолу, DON), які погіршують безпечність зерна та кормів.

Церкоспоріоз — найпоширеніша та найважливіша листкова хвороба цукрових буряків. На листках утворюються дрібні округлі плями зі світлим центром і темно-коричневою або червоно-фіолетовою облямівкою; при сильному ураженні плями зливаються, і листки відмирають. Рослина заміщує відмерлі листки новими за рахунок накопичення цукру в коренеплоді, тому знижується врожайність і цукристість. Хвороба поширюється за теплої та вологої погоди у другій половині вегетації (у Чехії).